Сьогодні перестало битися серце порядної, щирої і добродушної людини - Колодія Богдана Петровича, який свого часу був директором Воютицького спиртзаводу.

Завдяки його вмілому керівництву підприємство навіть у кризових умовах, які переживала Україна у період становлення Незалежності, працювало  і нарощувало виробництво. Люди отримували гідну зарплату. Він був справжнім виробничником, який не підвищував голосу, не був зверхнім, з яким рахувалися і якого поважали.

Конкурувати на ринку виробників спирту – непросто, однак йому  це вдавалося. Передусім завдяки високій якості спирту, над чим активно працювали працівники лабораторії заводу.

Спирт етиловий ректифікований виготовляли із зерна та меляси, а також концентрат квасного сусла та ячмінний солодовий екстракт. 85% випуску продукції складав спирт найвищої якості класу «Люкс», основну частину якого відвантажували для ДП «Імідж Холдинг» (ТМ «Хортиця»). У 2007 році почали постачати концентрат квасного сусла (ККС) для львівської  «Першої приватної броварні».

 Запам»яталось, як Богдан Колодій розповідав, що, буваючи на виставках і в москві, та здобуваючи  перші місця, там ніколи не хотіли, аби звучало: виробник – Україна. Вже тоді успіх українців був московитам  не до вподоби.

А  його, як справжнього патріота, українця-галичанина це  дуже боліло. Він обурювався і говорив: якщо виготовили його українці, то мало би так і звучати.

Богдан Петрович приваблював  простотою і доступністю. Відгукувався на прохання допомогти у тому чи іншому випадку.

Свого часу посприяв й нашому часопису у придбанні облицювальної плитки для санвузла  редакції за колишньою адресою: Козацька, 4, де сім років тому зловмисники вчинили підпал.

Богдан Петрович вирізнявся поставою, а головне людяністю – таких не так вже й багато.

Воютичани вдячні йому, адже багато хто з них тут працював і не потрібно було доїжджати до того ж Самбора.

Підприємству він віддав з невеликою перервою 15 років свого життя.

У кризовий період, лиш би люди мали роботу, налагодив випуск  автохімії.  ДП «Укрспирт» у листопаді 2015 року запустило на заводі першу в Україні лінію з виробництва концентратів для омивачів скла. Він не сидів, склавши руки. Був справжнім менеджером, який шукав і знаходив партнерів для реалізації виготовленої продукції.

Користувався авторитетом та повагою у тодішнього районного керівництва.  Воютицький спиртзавод належав до одного з найбільших платників податків.

Відрахування надходили до бюджетів різних рівнів. Здавалося б, хіба може багато залежати від однієї людини? Виявляється, так, якщо вона на своєму місці: відповідальна, ствердна, далекоглядна. За інших обставин, можливо, й до сьогодні це підприємство працювало б…

Богдан Колодій з 1952 року народження. Очолив завод у 2004 році.

Підтримував на той час місцеву  Воютицьку громаду. Зокрема, допоміг школі у 2014-2015 рр. під час ремонту. Не лише матеріально. Працівники заводу трудились, заливаючи бетон в коридорі навчальної установи; стелячи плитку.

Був глибоко віруючою людиною. Завдяки йому вперше разом з іншими працівниками підприємства побувала  у каплиці  с.Биличі біля Святого джерела, до якого звідусіль з»їжджаються люди, щоб набрати Святої води та помолитися Матері Божій. Нині  Биличі – у переліку Відпустових місць, де проходять прощі, на яких Богдан Колодій не раз  бував.

Як глава сім»ї, пропагував християнські цінності. Приїжджав і в село Сприня під час відзначення річниць утворення Української Головної Визвольної Ради...

Він був люблячим чоловіком, батьком, дідусем, братом і просто людиною з щирим серцем. Його бракуватиме не лише рідним, а всім, хто його знав  і з ким він у різний час працював.

Гарний слід і відгуки він залишив після себе на наших теренах.

Хай спокійно йому буде у Царстві Небесному, куди, віриться, покликав його Господь. Усі його діла – перед ним. А в наших серцях – вічна  пам»ять про світлу людину.