У неділю в історичному будинку «Просвіти» відбулася знакова подія – поетичне свято «Підійдемо до Франка». Чергові Франкові читання були організовані з ініціативи Самбірського міськрайонного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Глибокий символізм заходу полягає в тому, що саме у цьому залі в 1913 році, перебуваючи в Самборі, зі сцени читав свою геніальну поему «Мойсей» сам Великий Каменяр — Іван Франко.

Зі вступним словом до присутніх звернулася голова міськрайонного об'єднання Всеукраїнського Товариства "Просвіта" Олександра Сумарук. Вона відкрила щорічну культурно-просвітницьку ініціативу «Підійдемо до Франка» та розповіла про її унікальну історію, яка фактично бере свій початок ще з 2005 року. Саме тоді на розширених зборах управи «Просвіти» було прийнято концепцію святкування і створено оргкомітет із відзначення 150-річчя з дня народження Івана Яковича.

Одним із найвеличніших виявів пошанування Каменяра стало відкриття його погруддя (авторства відомого скульптора Романа Пельо) в селі Ралівка у вересні 2010 року. Левову частку у здійсненні цього історичного проєкту взяв на себе голова Ралівського осередку «Просвіти» Іван Киричинський, який виступив головним ініціатором ідеї. Уже за рік, у вересні 2011-го, саме за його ініціативи біля єдиного в Україні погруддя Франка, встановленого силами громади села, започаткували поетичне свято «Підійдемо до Франка», яке за роки проведення стало доброю традицією та згодом набуло статусу всеукраїнського.

Зі звичним трепетом зібралися просвітяни в історичній залі й цієї неділі. І хоч захід був не таким велелюдним, як півтора десятка років тому, атмосфера в залі панувала особлива. Присутні говорили про неперехідну велич постаті Івана Франка та нові складні виклики, які сьогодні постали перед просвітянським рухом в Україні. Торкаючись теми відвідуваності, очільниця осередку Олександра Сумарук із прикрістю відзначила, що ряди активних слухачів рідшають, проте з глибокою вдячністю наголосила: серед незмінних і вірних друзів «Просвіти» у залі завжди присутня директорка Самбірського ліцею імені Андрія Чайковського Світлана Якубовська, яка послідовно підтримує цю шляхетну ініціативу.

Ця легендарна сцена пам’ятає багатьох подвижників, котрі присвятили життя українському слову. На жаль, час невблаганний, і частина з них уже відійшла у засвіти. Сповнив тугою серце момент, коли голова осередку Олександра Сумарук запалила свічку пам’яті біля портрета Сергія Калини — колишнього заступника голови міськрайонного об'єднання «Просвіти». Він став одним із тих новітніх героїв, хто віддав найдорожче, боронячи українську державність від московитів. Вогонь цієї свічки став символом того, що справа просвітян живе, а пам'ять про їхній чин — вічна.

Після хвилини пам'яті затишну залу «Просвіти» наповнила висока поезія. За традицією, на Франкових читаннях звучали авторські вірші, присвячені Великому Каменяреві. Чисельно було представлене літературного товариство «Дністер»: Оксана Скварко (голова товариства), Олександра Сумарук, Надія Писко, Вікторія Красуліна-Кобель, Оксана Подолець, Любов Ванін. Їхні поетичні рядки стали справжнім джерелом натхнення та цілющого слова.

Вагомою частиною програми заходу став виступ голови Всеукраїнського об’єднання «Письменники Бойківщини», членкині Національної спілки письменників України Любові Рудавської-Вовк. Поетичне слово вона доповнила коротенькою презентацією поважного літературного видання — П'ятого тому серії «Антологія Бойківського краю» під промовистою назвою «Світ, осяяний світочем». Ця книга стала ще одним вагомим внеском у збереження культурної спадщини нашого краю та вшанування пам'яті Франка.

Поруч із піднесеною творчою атмосферою, під час зустрічі зачепили й важливі господарські питання, які сьогодні гостро стоять перед громадою. Очільниця міськрайонного об'єднання Олександра Сумарук із жалем констатувала, що наразі залишається невирішеним питання фінансування реставраційних робіт історичного будинку «Просвіти». Слід зазначити, що першу чергу відновлювальних робіт у будівлі вже успішно завершено. Проте подальша реставрація цієї унікальної архітектурної пам'ятки гальмується через об'єктивні виклики сьогодення — дефіцит місцевого бюджету та гостру потребу в залученні додаткових інвестицій.З цим проханням вона звернулася до присутнього на заході першого заступника міського голови Володимира Шовкошитного.

У своєму виступі посадовець першочергово подякував просвітянам за запрошення і зазначив, що йому надзвичайно приємно бути причетним до події, яка своїм корінням сягає початку ХХ століття та пов'язана з величною постаттю Івана Франка. Володимир Шовкошитний наголосив, що сьогодні, в часи важких випробувань, для кожного з нас вкрай важливо міцно тримати культурно-мистецький фронт. Заступник міського голови підкреслив, що «Просвіта» історично була і залишається одним із визначальних чинників відродження та становлення української нації, а також запевнив у готовності міської влади вести відкритий діалог і спільно шукати рішення для збереження цієї архітектурної та культурної пам'ятки Самбора.

Після завершення офіційного звернення Володимир Шовкошитний постав перед присутніми у зовсім іншому, творчому амплуа — як поет. Він проникливо зачитав кілька власних віршів, що викликало щирі аплодисменти та додало зустрічі особливої душевності й тепла. На знак вдячності за творчість та підтримку очільниця міськрайонного об'єднання Олександра Сумарук урочисто вручила гостю першу частину фундаментального краєзнавчого видання «Етюди історії «Просвіти» Самбірщини (1891–2014 рр.)». До слова, символічним і багатообіцяючим штрихом зустрічі стала новина про те, що наразі до друку вже повністю готова друга частина цієї важливої літописної книги.

Окремим вагомим акцентом зустрічі стало її благодійне спрямування, адже сьогодні кожен культурний захід є ще однією цеглинкою у наближення нашої Перемоги. До Франкових читань долучився волонтер Координаційного центру допомоги армії міста Самбора Михайло Бурко. Присутні в залі одностайно зійшлися на думці, що в часи теперішніх випробувань слово і зброя є однаково важливими та нерозривними у захисті України. Якщо зброя в руках наших відважних воїнів фізично нищить ворога на передовій, то патріотичне, натхненне українське слово міцно тримає внутрішній культурно-мистецький фронт, гартує дух нації та об'єднує волонтерський тил задля підтримки армії.

Чергові Франкові читання у Самборі довели: слово Великого Каменяра продовжує жити й надихати крізь століття. Попри всі виклики сьогодення, міська «Просвіта» міцно тримає свій культурно-мистецький фронт. Ця недільна зустріч, сповнена щемливої пам'яті, високої поезії та щирого діалогу, вкотре підтвердила: дорога до Франка — це шлях до глибинної української ідентичності, яким наша громада впевнено крокуватиме й надалі.