ЮВІЛЕЙНІ АКОРДИ МИХАЙЛА КАЩАКА

ЮВІЛЕЙНІ АКОРДИ МИХАЙЛА КАЩАКА

27.06.2026, 06:56

Дмитро ЦЕКОТ

Суботній спекотний день всім своїм єством наче натякав: плюс тридцять, вихідний – сидіть вдома. Здавалося, з кожним наступним днем червень, поспішав назустріч липню, додавав по градусу. Та цього дня додав, з ласки Божої, ще й у життєву скарбничку відомого та шанованого самбірянина Михайла Кащака. А вдячний маестро, усміхаючись з афіші, запрошував на ювілейний концерт.

Переступивши поріг концертної зали органної та камерної музики Самбірського фахового коледжу культури і мистецтв, кожен з полегшенням видихав. Тут спека шанобливо поступалася місцем такій очікуваній і рятівній прохолоді. І музиці, яка з перших акордів запросила до життєвого вальсу тривалістю у 65 років.

Зазвичай, вітають ювіляра. Було багато теплих слів, гарних букетів, радісних і щасливих усмішок, овацій... Та, допоки, диригент тримає у руці свою чарівну паличку, будь-яке дійство перетворюється у святкову імпрезу. Правда, у цей знаменний день Михайлові Кащаку довелося диригувати ювілейним концертом разом з ведучою Інною Кушнір. Тож, впродовж майже двох годин слово майстерно перепліталося з акордами; пісні – з привітаннями, інструментальні композиції – з букетами квітів.

Михайло Кащак

Від імені колег, всього колективу коледжу Михайла Кащака привітала заступниця директора з навчальної роботи Ольга Голод. Від Самбірської районної військової адміністрації ювіляра відзначила Подякою начальниця гуманітарного відділу Анна Квашеняк. Зазначила: за багаторічну відданість українському мистецтву, вагомий внесок у розвиток культури Самбірщини, збереження та популяризацію народної музики.

Для педагога, певно, найтеплішим завше є подячне слово колишніх учнів. Привітали з ювілеєм свого викладача випускники коледжу (тоді ще училища, бо ж закінчили 30 років тому) Віра Вовчків, Надія Криворучишак, Олександра Фик та Микола Гагалович. Також на концерті були присутні діти Михайла Кащака: донька Ірина та син Роман зі своїми сім'ями.

Михайло Кащак

Вітань і побажань було багато, однак Інна Кушнір їх так майстерно вписала у концертну програму, що першу скрипку грала музика. Задала бравий ювілейний тон "Фантазія на теми стрілецьких пісень", а завершив дійство "Чардаш", наче натякаючи – свято триває. А між ними у супроводі оркестру народних інструментів звучали пісні у виконанні Ольги Голод, Івана Хая, Віктора Щомака, Дмитра Сабата (випускника коледжу) на слова Степана Сторожа, Богдана Чепурка, Йосипа Гоця, Павла Лехновського, Яреми Гояна, Петра Волошанівського. На жаль, через гастрольне турне не зміг завітати до Самбора соліст Львівського національного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької, колишній випускник коледжу, учень Михайла Івановича Микола Корнутяк.

Коли стихають гучні оплески, виходить ведуча і оголошує, що на цьому наш концерт закінчується, десь всередині наче якась струна обривається. Дивишся на годинник – як непомітно і швидко злетіли ті дві години. Повертаєш голову, а на порозі гаряче усміхається спека. Е, ні, ще трохи познимкую, висвітлю цю радісну ювілейну подію.

Крокуючи додому під руку із червневою спекою, зловив себе на думці, що вона полагіднішала, не липла, ступала грайливо, підтанцьовуючи.

Браво, маестро!