На початку вересня Самбірський ліцей «Престиж» спільно з Ліцеєм № 6 ім. Януша Корчака (м. Сосновєц) успішно реалізували польсько-український проєкт «Folk Connects – Dialog Utkany z Tradycji» («Діалог, зітканий з традицій»). Щойно команда ліцею повернулася з цієї незабутньої поїздки, як одразу поринула в активну роботу. Отримавши всього тиждень на підготовку, ліцеїсти зуміли створити неймовірну підсумкову презентацію. І ось, у вівторок, актова зала закладу перетворилася на майданчик щирих емоцій, транскордонної дружби та професійного звіту.

Захід зібрав широке коло однодумців, поважних гостей та освітянську спільноту. Серед присутніх у залі були: перший заступник Самбірського міського голови Володимир Шовкошитний, в.о. начальника відділу освіти Богдан Лисейко, начальниця відділу підприємництва та інвестиційної діяльності Оксана Фур, лідери учнівського самоврядування та педагоги навчальних закладів міста. Модерувала цю надихаючу зустріч вчителька іноземної мови та незмінна кураторка всіх семи міжнародних проєктів Тетяна Гринкевич. Саме вона задала тон усьому заходу та надала перше вступне слово керівництву.

Принагідно нагадаємо, що Самбір у Польщі представляла команда у складі двох педагогів та десятьох учнів 10–11 класів. Очолювали делегацію директорка ліцею Ірина Попчук та координаторка проєкту Тетяна Гринкевич. До складу учнівської команди входили десятикласники Марта Кравченко, Олена Логай, Святослав Гриник (10-А клас), Давід Вихованський, Марко Чобанюк, Роман Лозинський (10-Б клас), а також одинадцятикласники Анастасія Куцалаба, Анна Загурська, Марія Біловус, Марта Богдан (11-Б клас).

Проєкт реалізовано за фінансової підтримки Польсько-Української Ради обміну молоддю в межах гранту Міністерства національної освіти Республіки Польща та за сприяння муніципалітету міста Сосновєць». 

Міжнародна співпраця як візитівка закладу

Особливий акцент на важливості та масштабності європейського вектора розвитку закладу зробила директорка Самбірського ліцею «Престиж» Ірина Попчук: «Міжнародні проєкти вже давно стали справжньою візитівкою нашого ліцею. Цьогорічний обмін — це вже сьомий успішний проєкт у нашій історії та другий за час моєї каденції й безпосередньої співучасті. Звісно, спочатку пандемія ковіду, а тепер і повномасштабна війна внесли свої жорсткі корективи. Проте наша співпраця з європейськими партнерами не припиняється ні на мить. Ми перебуваємо в постійному пошуку нових, більш ефективних та взаємовигідних форматів взаємодії. Для нас надзвичайно важлива практична складова таких ініціатив: діти отримують унікальну можливість для живого спілкування іноземною мовою, що руйнує бар'єри та відкриває перед ними світ».

Високу оцінку реалізованій міжнародній ініціативі та лідерству ліцею дав і перший заступник Самбірського міського голови Володимир Шовкошитний. Посадовець наголосив, що цей успішний проєкт є чітким сигналом: команда ліцею — від керівництва до педагогів-кураторів — упевнено крокує сучасною освітянською стезею та демонструє найвищий рівень фаховості.

«Така робота не просто пожвавлює навчально-виховний процес, а стає потужним стимулом для учнів та чудовим прикладом для наслідування іншими закладами освіти громади. Презентувавши себе, свою школу, рідний Самбір та всю Україну на міжнародному рівні, підлітки на практиці довели надзвичайну ефективність сучасної молодіжної дипломатії», — зазначив Володимир Шовкошитний, запевнивши у всебічній підтримці таких ініціатив з боку міської влади й надалі.

Після завершення офіційних промов та символічного благословення від керівництва міста та ліцею, мікрофон перейшов до тих, на кого всі так чекали. На сцену вийшла команда старшокласників, щоб детально, день за днем, розгорнути перед глядачами щоденник свого перебування у Польщі.

Хроніка семи днів: діалог, зітканий з традицій

Понад годину щирих емоцій, дитячих посмішок та неймовірного драйву тривав творчий звіт підлітків про подорож. Усі активності цієї поїздки були глибоко просякнуті польсько-українським фольклором, адже це було закладено у саму тему проєкту. Щоденна спільна праця принесла ліцеїстам важливе відкриття: ми маємо неймовірно багато спільного в культурі, і це нас по-справжньому єднає. Результати кожного прожитого дня підлітки ретельно підсумовували, створюючи креативні відеоролики, світлини та творчі роботи.

Гортаючи слайди презентації, команда крок за кроком розгорнула перед глядачами насичений та яскравий щоденник своєї семиденної подорожі:

День 1: Перші обійми та знайомство. Приїзд до Вісли, довгоочікувана зустріч із польськими однолітками, захоплива екскурсія містом, підготовка всього необхідного для роботи протягом тижня та перший вечірній зворотний зв'язок.

День 2: Наближення до витоків. Екодень, присвячений вивченню народних легенд, та практичне знайомство з магією кераміки.

День 3: Звуки та смаки традицій. День занурення у народну музику, автентичне мистецтво та приготування традиційних польських і українських страв.

День 4: Сила ремесла. Цілковите фокусування на тонкощах традиційного рукоділля та опануванні давніх технік.

День 5: Напередодні фіналу. Створення унікальної пісенної «картини» з мережива, командна традиційна гра на відкритій локації, фінальна репетиція танцю та активна підготовка до майбутньої виставки.

День 6: Кульмінація проєкту. Доведення до ідеалу фінального виступу (пісні та танцю), «смачна» мандрівка в гості до родини місцевого пастуха із вивченням традицій, ремесел та дегустацією сиру. І, як підсумок — грандіозна презентація проєкту на центральній площі Вісли з виставкою робіт, спільним співом та танцями.

День 7: Час прощання. Глибокий аналіз усієї проробленої роботи, створення символічних «коралів дороги», незабутня екскурсія канатною дорогою на гору Чантонію, фінальні світлини та обмін емоціями на згадку перед дорогою додому.

Творчий вибух та мова символів

Справжньою кульмінацією вже самого самбірського звіту в актовій залі стали творчі номери підлітків, які вразили присутніх унікальним креативом та відтворили атмосферу фіналу у Віслі. Неймовірна зацікавленість викликала історія народження авторської польсько-української пісні, яка стала результатам справжньої інтелектуальної гри: щодня під час обміну учасники шифрували свої емоції у малюнках та картинках. Наприкінці проєкту ці щоденні коди перетворили на живі слова, поклали на музику і тепер презентували усім присутнім як унікальний маніфест транскордонної дружби.

Не менш драйвовим виявився і танцювальний номер "Ой, кувала зозуленька", якому аплодували присутні у залі. Його складні елементи та рухи ліцеїсти наполегливо готували заздалегідь удома під керівництвом талановитої Стефанії Федо, а вже у Польщі, пліч-о-пліч із закордонними однолітками, довели спільну постановку до бездоганного фіналу.

Ця синергія двох культур на сцені ліцею вкотре довело: для щирої дружби та спільної творчості не існує жодних кордонів!

«Коралі дороги»: спадкоємність поколінь

Ще одним захопливим відкриттям стала унікальна концепція під назвою «Коралі дороги». Вона переконливо доводить, що цей міжнародний обмін — не одноразова акція, адже кожен наступний рік є прямим продовженням попереднього. Суть традиції ховається у символічних «коралях» — завданнях на паперових листочках, які команда розробляє наприкінці свого обміну для учасників наступного року. Цьогоріч наші ліцеїсти втілювали в життя креативні виклики, які для них розробили українсько-польські старшокласники минулої осені, а наприкінці свого тижня нинішні учасники так само нанизали на цю символічну нитку нові місії для наступних поколінь випускників.

Досвід, що гартує особистість: підсумок лідера

Оскільки для лідерки команди Анни Загурської це був уже другий рік поспіль у програмі обміну, саме цій креативній десятикласниці доручили підсумувати учнівську частину презентації.

Анна завжди має власне, глибоке бачення, тому її фінальне слово вразило присутніх своєю щирістю та зрілістю: «Це моя друга участь у проєкті, і я неймовірно вдячна за цей досвід. Цього року я знову відкривала для себе нових людей, навчалася, подорожувала, а найголовніше — вкотре вийшла із власної зони комфорту. Я щиро вірю, що такі ініціативи є найкращою мотивацією для ліцеїстів. Коли ти усвідомлюєш, що за твою наполегливу працю та старання у навчанні є така крута винагорода, це окрилює. Якщо порівнювати, то минулого року мої дружні зв'язки з однолітками здалися мені трохи міцнішими, ніж цього разу. Проте це абсолютно нормально, і це не зменшує цінності нинішньої поїздки. Я чудово провела час у Віслі, створила дивовижні спогади і відкрила багато нового. Рада, що знову стала частиною цієї великої історії!»

Голоси проєкту: емоції учасників

Найкраще про атмосферу обміну та його значення говорять голоси самих учасників:

Анастасія Куцалаба: «Я абсолютно впевнена, що цей обмін — прекрасний досвід! Мені неймовірно сподобалася наша поїздка до Польщі, адже це була чудова нагода познайомитися з новими людьми та попрактикувати англійську мову. Кожен день був наповнений чимось цікавим: ми багато малювали, надихаючись народним мистецтвом та фольклором обох країн. Я відкрила для себе багато нового про наші культури і повернулася додому з безліччю світлих спогадів. Щаслива, що стала частиною такої креативної команди!»

Олена Логай: «Для мене це була чудова можливість розширити свій кругозір. Я обожнюю навчатися всього нетипового, а творчі завдання дозволили на повну виразити емоції. Навіть найменші спільні справи неймовірно зближували нас, допомагали ділитися досвідом і знаннями про культуру обох народів. Я щиро вдячна за цей шанс. Тут я знайшла нових друзів і створила неймовірну кількість теплих спогадів, які заберу із собою у майбутнє».

Святослав Гриник: «Для мене такі ініціативи — найкраща нагода для живого спілкування та саморозвитку. Я вперше брав участь у міжнародному обміні, і він мене неймовірно захопив! Особливо сподобалося досліджувати фольклор наших країн та разом займатися творчістю: ми створювали вироби з глини і навіть вчилися плести автентичне мереживо з ниток. Було надзвичайно круто проводити час разом із польськими однолітками, ділитися своїми традиціями та переймати їхній досвід».

Невидима сторона успіху: про що розповіло закулісся

За кожним цим щирим відгуком, яскравим виступом підлітків та гучними аплодисментами стоїть величезна, часто непомітна праця. Справжнє закулісся проєкту відкрилося вже після завершення офіційної частини, під час щирої розмови й обміну враженнями у коридорі ліцею.

За словами незмінної кураторки Тетяни Гринкевич, шлях до Вісли розпочався ще на самому початку травня. Поки ліцеїсти насолоджувалися канікулами, підготовча робота тривала безперервно: оформлення документів, квитки, нескінченні погодження, офіційні листи, дозволи та сотні повідомлень і дзвінків. Цього не видно на слайдах презентації, але без цього жоден успішний міжнародний проєкт просто не відбувся б. Ця кулуарна відвертість вкотре доводить: польсько-український обмін став для вихованців «Престижу» не просто веселою екскурсією, а результатом самовідданої праці та високого професіоналізму великої команди.

Солодкий фінал надихаючої зустрічі

Найтеплішим моментом фіналу зустрічі в актовій залі стали привітання від Оксани Фур, яка протягом багатьох років є незамінною консультанткою та амбасадоркою попередніх польсько-українських ініціатив, реалізованих Тетяною Гринкевич. Вона особисто привітала команду старшокласників та висловила щире захоплення їхнім результатом. Пані Оксана побажала десятикласникам так само натхненно реалізувати майбутній проєкт, а одинадцятикласникам — успішно та легко завершити цей навчальний рік. Приємним і смачним підсумком зустрічі став солодкий презент, який гостя вручила ліцеїстам для святкового чаювання.

Цей день вкотре довів: коли за справу беруться професіонали, а молодь дихає творчістю та прагне розвитку, міжнародна дипломатія приносить дивовижні плоди, які змінюють майбутнє вже сьогодні!