Восьмого жовтня сесійна зала Самбірської міської ради нагадувала вулкан. Перед початком 52 сесії, на яку прибуло 20 депутатів, слово взяв її обранець попереднього  скликання Ярослав Кузьмяк і  в категоричній формі  почав вимагати, щоб міська влада зреагувала на прихоплені  два га землі  підприємством (а це втрата не одного мільйона гривень для міста, які можна було б отримати у випадку продажу), яке виготовляє цеглу, до того ж має  заборгованість по сплаті податку за оренду землі.

Головуючий на сесії секретар Самбірської міської ради, в.о. міського голови Зіновій Рівняк пояснив, – це питання на контролі, але ще до кінця не пройдено усі юридичні процедури. І не лише стосовно згаданої ділянки: таких багато, де немає дозвільних документів. По чотирьох з них відкрито кримінальні справи, тож над цим питанням працюють. 

Торкнувся Зіновій Рівняк зведення житла без дозвільних документів, хоч в кінцевому результаті один з обранців уточнив: будівництво, зокрема, на вул. Шевченка, відноситься до самобудів, стосовно цього є своя процедура; після його легалізації, прийняття в експлуатацію.

Емоційним був виступ ветерана війни Дмитра Шикітки, який сказав, що його особисто у віці 18 років забрали на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС, де отримав опромінення, але цього факту чомусь не було взято до уваги і йому не надали, як пільговику, житла.

Категоричним він був щодо діяльності ТЦК  і взагалі доцільності, на його думку, через погану славу і методи роботи. – Такі твердження явно неприпустимі в умовах війни, – вийшов з цими словами за трибуну журналіст Йосип Маланяк, спростувавши випадок у Старосамбірському ТЦК, де майор, а насправді мобілізований московський провокатор з Харкова, бив по голові мобілізованого  руків’ям  пістолета…

Пан Шикітка розповів, озвучивши прізвище, про розкрадання у значних розмірах – не на один мільйон  гривень гуманітарної допомоги, що мала надійти захисникам ТРО, але це вже ділянка компетентних органів, як і все решта: довести чи спростувати озвучене.

У сесійну залу того дня прийшли учасники бойових дій, інваліди та ветерани війни. Слово від їх імені взяв голова Самбірської первинної спілки Всеукраїнської  профспілки військовослужбовців – учасників бойових  дій та ветеранів  Самбірського району Василь Роль. Він попросив головуючого дати відповіді на питання, які задаються людьми за його спиною, мовляв, звідки такі статки, як і коли звільнився із лав ЗСУ, чи отримав при цьому виплати від держави; що діє під егідою "сірих  кардиналів"…

Зіновій Рівняк явно цього не очікував, зазначивши – це не звіт його як голови, і не пресконференція, а сесія, де мають вирішуватися питання життєдіяльності міста, але, оскільки військові не відступали, наголосив, що понад сто днів перебував на фронті у складі тероборони у районі населених пунктів Курулька, Пашкове, що в Барвінківській міській громаді Ізюмського району. Звільнився за станом здоров’я; не отримавши від держави жодних виплат.

Є підприємцем з 2019 року. Два останні роки багато працював. Вибрав шлях не вимагати чогось від держави, а скористатися наданими нею для започаткування власної справи і розвитку бізнесу грантами. Правда, по одному із них, не реалізувавши його, повернув до державної казни 200 тисяч гривень. Закликав присутніх наслідувати його і започатковувати власний бізнес. Фінансовий зиск від нього  дозволив йому піднятися на високий рівень статків, що перевершують майновий стан й названих "сірих кардиналів", відтак є незалежним ні від кого.

Зіновій Рівняк звернувся до військових, як до своїх побратимів, що вони би мали його навпаки підтримувати, в тому числі через подання заяви на 18 мільйонів гривень зловживань, які, мовляв, дістались у спадок після дій попередників, бо від правоохоронних структур на  аналогічну заяву  міської ради отримали відписку.

Ветеран, інвалід війни Ігор Кіт – також з числа УБД, запевнив, що таку заяву від них буде подано. Головна  вимога колишніх захисників, аби рішення приймалися із врахуванням їхньої візії. Слід почати наводити  порядок, недарма ж вони втратили здоров’я на фронті, а в тилу процвітає корупція.

Можливо, це перший такий явний прецедент не лише в історії Самбора, а загалом в Україні у теперішній час.

У Зіновія Ігоровича була своя версія, що вони можуть бути голосом представників попередньої влади, він же не зробив жодного із хибних кроків за час перебування на посаді очільника міста.

Незважаючи ні на що, йому вдавалось більш-менш гасити емоції, як свої особисто, так і тих, хто висловлював претензії, хоча Дмитро Шикітка дорікнув, що треба конкретніше і по пунктах говорити. Зрештою, скільки людей – стільки й думок.

Військові також висловили невдоволення щодо ставлення до них окремих медиків і забезпечення медикаментами, які були змушені купувати за свої гроші.

Староста Стрілковицького старостинського округу Надія Черевична озвучила, що в них на території округу відведено 100 га пайового фонду, землі якого можуть запропонувати в оренду ветеранам війни, які би могли вести на  таких ділянках власну справу.

Ще довго після того, як учасники бойових дій полишили залу, кожен залишався у роздумах не стільки про питання порядку денного сесії, а їх було 50 плюс різне, не рахуючи ще додатково внесених, скільки про озвучене до того.

Очевидно, тепер починаємо дути на холодне і з упередженням до всього ставитися.

Може так воно і краще – все відразу і в очі, ніж позаочі. Але не варто переходити межу дозволеного, бо риторика може бути використана, особливо щодо ТЦК, нашим ворогом, як думка загалу, а не когось одного конкретно.

Країну, де стільки загиблих і поранених, не маємо права через чвари віддати ворогу, який цього і жде, вдаючись до атак по мирних містах і селах, в результаті чого гинуть люди, і що особливо боляче, діти.

Доведено: провокатор із Харківщини ганебно повів себе у ТЦК Старого Самбора. Це зразу недоброзичливці взяли на озброєння. У Самборі ж більшість працівників аналогічної структури воювала, і це незаперечний факт. Тож не переходьмо дозволених ліній ні в чому.

Утворено новий інформаційний відділ

Посаду прессекретаря міської ради ліквідовано. Натомість утворено відділ інформаційної політики  та комунікацій виконавчого комітету Самбірської міської ради у кількості чотирьох штатних одиниць. 

Свого роду  ноу-хау для першої особи ратуші стало часте зняття відеороликів і трансляція їх на загал.

У кожного своя думка з цього приводу, і навіть один з військових дорікнув, що це за аналогією  нашого гаранта. Натомість Зіновій Рівняк вважає це доцільною формою звітності про зроблене: не сидить у кабінеті, а в середовищі містян слухає і, виходячи з можливостей, реагує на проблеми. Метод зразу сприймався “на ура", але – це, як в рекламі – варто не переборщити.

Зрештою, навіть на прийомі громадян, чи під час розгляду якогось конкретного питання, не завжди виправданим є винесення всього у публічний простір.

У  виконкомі тепер не лише чоловіки

До 19 представників сильної статі, як вже попередньо озвучувалося, додано двох представниць прекрасної половини людства.

І, як зауважив, один з обранців, коли депутати затверджували остаточний склад виконкому, вони гарні на вроду. Хочеться вірити, цей комплімент додасть їм натхнення до роботи в ньому, бо жіноча інтуїція також іноді дуже багато важить і здатна підказати у той чи інший момент слушну думку.

Повноправними членкинями виконкому стали:  військовослужбовиця Людмила Гривнак та приватна підприємиця, яка допомогла реалізувати   не один благодійний проєкт у місті, Наталія Пацула.

Будівля педуніверситету перейшла у комунальну власність  Самбора

Крім розгляду багатьох земельних питань, депутати проголосували за передачу з державної у комунальну власність міста, як говорять самбірчани, будівлі педуніверситету. Може, вже нарешті, закінчаться її "митарства". Нежитлову споруду на вул. І.Франка, 2 як футбольний м’яч перекидали то одним, то другим.

Отож: долю будівлі колишнього соціально-гуманітарного факультету Дрогобицького державного педуніверситету ім. Івана Франка знову вирішувати місту. Але, найперше, слід накрити ту частину даху, яку взялось ремонтувати керівництво одного з львівських закладів, натомість повернуло містові у значно гіршому стані споруду, ніж вона була до того.

Коли падає дощ, йдуть “мурашки” по шкірі, що й, очевидно, і цю осінь та зиму бути їй без суцільного накриття і ще більше вона зазнає руйнувань, а це історична будівля. Та добре, що місто знову   розпоряджатиметься її долею, і може на цей раз вже швидше вдасться зрушити віз із місця…

Програма з організації сімейного відпочинку ветеранів

Варто зазначити: на Львівщині діє обласна  Комплексна програма підтримки ветеранів війни, в межах  якої  Захисники, ветерани та члени їхніх сімей можуть отримати грошову компенсацію на сімейний відпочинок розміром до 15 тисяч гривень на одну особу.

Якщо вартість проживання більша, різницю можна доплатити самостійно. Кошти перераховуються безпосередньо закладу відпочинку (санаторію, готелю, чи базі), а не видаються готівкою чи на картку заявника. Скористатися програмою можна один раз протягом календарного року. Витрати на дорогу до місця відпочинку не відшкодовуються.

 Самбірські депутати проголосували за аналогічну  локальну  програму. Який це буде відпочинок – на розсуд того, хто вирішить скористатися даною сумою коштів: поїде на курорт чи в санаторій, або  кататися на лижах тощо – вирішувати кожному особисто.

Програма розрахована так, аби людина могла відпочити. Основна сума коштів надходить по лінії ЛОВА, а чотири з  половиною тисячі гривень – із міської казни. Самбірська міська рада, за словами Зіновія Рівняка, однією з перших підтримала таку ініціативу і прийняла відповідну Програму.  

Варто скористатися.

Каплиця на кладовищі залишиться для вірних ПЦУ

 У сесійну залу, де відбувалася 52 сесія  Самбірської міськради, вже вдруге завітав о. Василь Петрущак і звернувся  до обранців, щоб знову міг служити разом зі своїми парафіянами у капличці, яка знаходиться на міському кладовищі. 

У 2023 році міські обранці, виходячи з того, що росія напала на Україну і почала вести загарбницьку війну, прийняли рішення передати згадану будівлю на баланс ПЦУ, до речі, аби там зміг здійснювати Богослужіння душпастир о. Микола Петрущак, який є сином о. Василя, але, будучи приналежним до Православної Церкви України.

У такий спосіб обранці вирішили відмежуватись від церкви, яка підтримувала і підтримує війну, хоча, звертаючись до присутніх у залі, о. Василь це заперечував.

Схвально оцінив тодішні дії депутатського корпусу перший заступник Самбірського міського  голови Володимир Шовкошитний, акцентуючи на неприпустимості повернення до зворотного. Московія продовжує чинити геноцид нашого народу, тож і згадки про подібне не може бути.