Історико-етнографічний музей «Бойківщина» у Самборі реалізував грантовий проєкт «Реекспозиція відділу “Бойківська ноша” експозиції “Бойки: коди ідентичності як сучасного інклюзивного простору з інтерактивним наповненням”» за підтримки Українського культурного фонду (УКФ). Офіційна презентація оновленого простору відбулася 21–22 жовтня.

Адаптувати традиційний одяг для людей з порушеннями зору чи слуху — це справжнє «завдання із зірочкою». Передати інклюзивними методами складну текстуру, особливості крою та філігранні орнаменти бойківської ноші — виклик підвищеної складності. Проте команда музею та експерти з безбар'єрності створили унікальний прецедент, де автентична спадщина заговорила мовою відчуттів і цифрових технологій.

Під час офіційної частини у середу директорка музею Ольга Білас у своєму вступному слові окреслила головні здобутки проєкту, які вивели локальний етномузей на рівень передових європейських практик:

Поєднання традицій і сучасності: автентичні музейні предмети доповнено сучасними експозиційними рішеннями та інтерактивними інструментами.

Безбар’єрність та інклюзивність: простір доповнено аудіоописами, інформаційними матеріалами шрифтом Брайля та QR-кодами, що сприяють доступнішому ознайомленню з експозицією.

Інтерактивна взаємодія: тактильна зона дає змогу відчути фактуру традиційних матеріалів, сенсорна панель пропонує створити власний дизайн бойківської сорочки, а інтерактивний кіоск відкриває можливість досліджувати 3D-моделі бойківських костюмів з оглядом на 360°.

Цифрове збереження спадщини: оцифровані зразки бойківської вишивки та інші цифрові матеріали розширюють можливості вивчення й популяризації традиційного мистецтва.

Подія зібрала натхненників, партнерів та реалізаторів цих ексклюзивних ідей. Районну владу представляла керівниця апарату Самбірської районної державної адміністрації Оксана Галюлько. Вона привітала ініціативу, наголосивши: «Дуже тішить, що бойківська культура стає доступнішою для всіх!». Оксана Галюлько відзначила подяками РДА директорку музею Ольгу Білас, фахівців, партнерів та учасників проєкту за їхню працю, професіоналізм і вагомий внесок у збереження бойківської спадщини.

До слова долучився голова Міжнародної громадської організації «Світовий Конгрес Бойків» Петро Косачевич, який підкреслив важливість збереження бойківської ідентичності, традицій та культурної пам’яті у сучасному світі.

Підтримали ініціативу директор Самбірського фахового коледжу культури і мистецтв Роман Красняк, а також викладачі та студенти закладу. До слова, ця творча студентсько-викладацька спільнота є надійним другим музею та активно долучається до проведення чи не кожного заходу. Серед гостей свята були й талановиті майстри та мисткині, чиї руки й знання оживили проєкт на різних етапах його створення.

У чому ж полягає ексклюзивність цього проєкту для Львівщини?

Варто наголосити, що наш регіон є одним із лідерів в Україні за темпами впровадження безбар'єрності в музейному просторі. Головний рушій цих позитивних змін — відома команда експертів на чолі з Оксаною Потимко. Проте кейс музею у Самборі є абсолютно унікальним з кількох стратегічних позицій:

1. Складність, унікальність та «іспит на професіоналізм»

Якщо більшість музеїв адаптують для незрячих відвідувачів живопис чи архітектуру, то «Бойківщина» адаптувала традиційний стрій. Перекласти на мову відчуттів автентичну бойківську ношу — надзвичайно складний виклик. Фахівцям потрібно було на слух або на дотик пояснити різницю між домотканим полотном і витонченою тканиною, передати об'ємні складки та нюанси крою.

Щоб реалізувати ці рішення на найвищому рівні, музей залучив потужну команду провідних експертів України:

Доступність для людей з порушеннями зору: титанічну роботу над аудіодискрипцією та адаптацією простору провела Оксана Потимко — кандидатка історичних наук, керівниця Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій НУ «Львівська політехніка» та виконавча директорка Львівського обласного осередку ВГО «Українська спілка інвалідів — УСІ».

Мистецьке втілення: аудіодискрипторкою проєкту стала народна артистка України, акторка Львівського національного академічного театру імені Марії Заньковецької Олександра Бонковська.

Голос експозиції: тексти для відвідувачів озвучив Ярослав Нудик — артист вокальної формації «Піккардійська Терція», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка та заслужений артист України.

Жестова мова: забезпеченням доступності відеоматеріалів для людей з порушеннями слуху займалася Олена Чернишова — голова Львівського міського відокремленого підрозділу Всеукраїнської асоціації перекладачів жестової мови та людей з інвалідністю.

Тактильна навігація: інформаційні таблиці та стійки зі шрифтом Брайля виготовив підприємець Олег Карпа (компанія «Барви міста»).

Цифрові інновації: розробку унікального інтерактивного обладнання, що дозволяє досліджувати 3D-моделі костюмів на 360° та моделювати сорочки, здійснили ФОП Михайло та Марина Шишкіни (київська фірма «3dcomlab»).

2. Збереження культурної спадщини та новий туристичний потенціал

Реекспозиція «Бойківської ноші» — це не лише про соціальну місію, а й про потужний поштовх для розвитку всього регіону:

Жива спадщина замість закритих фондів: Завдяки оцифруванню та 3D-моделюванню з оглядом на 360°, унікальні зразки бойківської вишивки та строїв тепер захищені від руйнування часом, але водночас стали відкритими для дослідників і митців з усього світу.

Нова точка на туристичній мапі Львівщини: Сучасний мандрівник шукає інтерактивності та емоцій. Створення безбар'єрного простору такого рівня перетворює Самбір на важливий центр інклюзивного туризму. Тепер музей спроможний приймати організовані групи туристів з інвалідністю, ветеранів на реабілітації та закордонні делегації, пропонуючи їм культуру, яку можна відчути на дотик і почути в деталях.

Відтепер «Бойківська ноша» у Самборі — це безбар'єрний простір, де кожен відвідувач, незалежно від своїх фізичних можливостей, може доторкнутися до живої історії бойківського краю!